Здоров’я для людини завжди було в пріоритеті. Щоб його відновити чи поправити за потреби, потрібні ліки. Здавна люди зверталися до шаманів та травознаїв за подібного роду допомогою. В наш час для цього існують аптеки. Як розвивалася аптечна справа у Х’юстоні розглянемо далі на i-houston.
Перша ластівка аптечної справи
На диво, у Техасі фармацевтика була започаткована ще задовго до виникнення міста Х’юстон. Історично відома та задокументовано, що першим європейцем, що практикував медицину та й аптечну справу, оскільки в той час ці дві галузі були нерозривно пов’язані, був у Техасі Альвар Нуньєс Кабеса де Вака. Його історія дивна, цікава й сповнена небезпек. Він одразу по прибуттю до Америки, а сталося це у 1528 році, потрапив у рабство до індіанців, але чудом залишився живий. За роки перебування в різних племенах він перейняв їхній досвід лікування травами, а європейські знання та диковинні для аборигенів католицькі молитви зробили його відомим лікарем серед тубільців. Тож йому вдалося створити амплуа потужного спеціаліста в цій сфері. Згодом після кількох років поневірянь він зумів повернутися до своїх, вже маючи знання лікування травами. Тож використав їх сповна, торгуючи зібраними травами та власноруч приготованими ліками.
Місіонери-аптекарі
Подальша колонізація Америки сприяла поширенню хвороб серед місцевих індіанців, які не мали стійкого імунітету до недуг цивілізованого світу. Тому новоприбулі місіонери привозили з собою ліки, якими й лікували хворих аборигенів. Таким чином першими лікарями та аптекарями ставали іспанські священники, що мали доволі примітивні знання в галузі фармацевтики. Вони великого запасу медикаментів привезти з собою, звісно ж, не могли, тому змушені були використовувати вже відомі трави чи переймати індіанський досвід. Здебільшого ліки готувалися вже біля ліжка хворого. Для цього місіонери мали великі сумки, які завжди носили з собою, і в яких тримали найнеобхідніший набір потрібного матеріалу для приготування ліків. Хоча їхні знання не допомагали вилікувати всі недуги, але й цього в колоніальному Техасі було достатньо на той час, щоб допомогти полегшити біль чи вилікувати людей. Коли знання про лікування й кількість лікарських препаратів збільшилися, носити потрібні ліки у сумці стало важко, а подеколи й неможливо було швидко приготувати, то їх стали заготовляти заздалегідь і у великих кількостях. Для зручності пошуку приготовані ліки розміщували вдома на полицях. Згодом їх почали не роздавати безплатно, а обмінювати на шкіри тварин та іншу тогочасну валюту. Так і виникли аптеки в Техасі.
Аптека ХІХ століття: панацеї, содова та освідчення в коханні
Із заснуванням Х’юстона у 1836 році в місто прийшли й медики, які мали у своєму багажі медичні препарати. Перевірений факт, що першим х’юстонським лікарем та фармацевтом став Ніколас Д. Лабаді, який був військовим хірургом, і згодом перебрався у Х’юстон та відкрив власний кабінет, а разом з ним і аптеку. Згодом, з розширенням та заселенням міста, кількість лікарів почала стрімко зростати, які теж за прикладом першопрохідців у цій сфері відкривали аптеки разом зі своєю медичною практикою. Конкуренція серед новостворених аптекарів змушувала їх йти на вигадки, тому в 1855 році підприємливі фармацевти почали експортувати ліки з Європи, які рекламували як найефективнішу панацею від найрізноманітніших хвороб. Серед інших ліків у відкритому доступі продавалися і наркотики, щобільше, вони не приховано рекламувалися на вивісках біля фармаційних закладів Х’юстона. Окрім ліків у тогочасних аптеках продавали парфуми, мило та навіть продукти, щоправда, вони представлялись як добавки для лікування того чи іншого захворювання. Аптека також була місцем для призначення побачень, адже тут можна було пригостити даму серця смачною солодкою содовою чи навіть морозивом. Тому часто аптеки ставали місцем для освідчення в коханні.
У 1879 році була створена фармацевтична асоціація до якої входили й х’юстонські аптекарі. Така інновація сприяла освітньому розвитку фармацевтів, які здобували знання та вищу освіту здебільшого в Європі. У 1893 році губернатор Джеймс Стівен Хогг закликав заснувати кафедру фармації в Техаському університеті та виділив 2,5 тисячі доларів на цю ініціативу. Навчання тривало всього 14 місяців, але це було прогресивне зрушення галузі для всього регіону. Після Другої світової війни було відкрито ще два освітні заклади, де можна було отримати знання з фармацевтики. 
XX століття — час фармацевтичних змін
З початком нового століття в Х’юстоні та регіоні починають серйозно ставитися до фармацевтики. Аптеки почали готувати ліки за рецептами та пропонувати великий вибір медикаментів, з’являються перші фармацевтичні мережі. Початок століття також ознаменувався бумом патентованих ліків. Чи не кожна аптека рекламувала ліки власного виробництва, які здебільшого рекламувались як панацея від всіх чи конкретної хвороби. Серед найвідоміших х’юстонських запатентованих ліків був болотний корінь доктора Кілмера, винайдений доктором Андралом С. Кілмером, що ефективно лікував ниркові хвороби. Проте здебільшого це були афери, які з’являлись, як гриби після дощу. Це призвело до того, що у 1905 році був виданий закон, який зобов’язував всі фармацевтичні компанії чи аптеки обов’язково вказувати склад ліків. Цей закон не забороняв використання шкідливих речовин у патентованих ліках, але вимагав розкриття вмісту продукту. Однак підприємливі й недоброчесні фармацевти змінювали напис з “лікувальний засіб” на просто “засіб” і таким чином примудрялись обійти закон.
Однак здебільшого нові чіткі закони та правила сприяли розвитку галузі, зокрема починається контроль за обігом наркотичних препаратів та барбітуратів, видаються періодичні фахові журнали. З 1929 року у Техасі відкрити аптеку міг тільки кваліфікований і дипломований фармацевт. 
Х’юстонські фармацевтичні заклади серед світових лідерів
Сучасна фармацевтична ситуація у Х’юстоні — одна з найкращих у світі. До прикладу, у місті є 12 потужних компаній, які відомі своїми розробками та ліками не тільки в США, а й у всьому світі. Серед них однією з найвідоміших є компанія Bellicum Pharmaceuticals, що розробляє ліки проти новоутворень. Компанія розробляє та виготовляє продукцію для лікування онкологічних захворювань, навіть таких, як рак підшлункової залози, що вважається найсмертоноснішим та важко піддається лікуванню.
Слід також відзначити компанію HD Research, що належить корпорації Evolution Research Group. Команда фахівців понад 25 років шукають, досліджують та розробляють нові ліки та технології подолання різних захворювань.
Ще однією гордістю Х’юстона є фармацевтична компанія Kiromic BioPharma, що за допомогою штучного інтелекту розробляють методи генного та клітинного лікування різноманітних хвороб, таких як онкологічні чи генетичні та вроджені. Сучасний етап фармацевтики дозволяє лікувати більшість хвороб, проте ще є чого прагнути та досягати, і х’юстонські компанії знаходяться серед світових лідерів цієї галузі.