Наше сучасне покоління на повну силу відчуло на собі, що таке пандемія, карантин, масковий режим, невідоме інфекційне захворювання – все через Covid-19. Далі на i-houston.
Однак для всього людства це далеко не перший випадок, який забрав життя багатьох людей через хворобу. Наприклад, 1918 рік забрав із життя третину населення всієї планети: тоді світ відчув на собі жахливі наслідки іспанського грипу. Кожне місто вживало певних заходів для того, щоб уберегти місцевих жителів від загибелі. Пропонуємо дізнатися, як це було у місті Х’юстон, штат Техас.
Що це за хвороба – іспанський грип? Як у Х’юстоні побороли цю хворобу? Чи вживала міська влада якихось особливих заходів, щоб уберегти людей?
Що таке іспанський грип
Іспанський грип по-іншому ще називають “іспанкою”, та це вважається одним із найстрашніших захворювань в історії людства. Як вже згадувалося раніше, під час епідемії цього грипу (1918-1920 роки) загинула третина населення планети. У США померло близько 675 тисяч людей.
Грип був дуже схожий за симптоматикою на звичайний. У хворого спостерігалася висока температура, що доходить до лихоманки, нудота та діарея, чорні висипання на обличчі у вигляді плям. Через те, що легені наповнювалися рідиною (кров’ю), внаслідок внутрішньолегеневої кровотечі, хворі не могли дихати, через що й помирали від нестачі кисню.
Таку назву хвороба отримала не тому, що вірус був виявлений в Іспанії, а тому, що ця країна оголосила світові про пандемію. Адже саме в ці роки йшла Перша світова війна, й ворожі країни дотримувалися військової цензури, не заявляючи про хворобу публічно.
Хвороба у Х’юстоні

Найперші випадки хвороби спостерігалися навесні 1918 року. Тоді весь штат Техас, включаючи Х’юстон, не відчув на собі захворювання.
Початок 1918 року був вкрай успішним для Х’юстона, адже місто з кожним роком все більше розвивалося, як і кількість його населення. Кількість людей, що проживали у місті, стрімко зростала: якщо у 1910 році це було 100 тисяч осіб, що у 1918 році – вдвічі більше.
Однак восени почалася друга хвиля хвороби (саме вона й стала смертоносною). Найвідоміша газета Х’юстона на той час, під назвою Houston Post, 24 вересня розповсюдила інформацію про те, що зареєстровано 600 випадків захворювання на грип, з яких 48 – летальні.
Відтоді й почалася паніка серед людей. Річ у тому, що хвороба була зовсім не вивченою: не було ні ліків, ні вакцин, лише мінімальні знання щодо догляду за хворими на інфекційні захворювання. Деякі хворі вмирали протягом доби після зараження. Найвищий рівень смертності спостерігався у людей віком від 20 до 40 років.
Лікарі та медичні працівники не знали, як лікувати хворих від невідомої хвороби. Хворим часто доводилося вживати подвійні чи потрійні дози деяких препаратів, які не те, що зовсім не підходили для лікування, а лише погіршували ситуацію. До речі таким чином кількість смертей лише збільшувалася.
Уряд Х’юстона спочатку приховував інформацію про те, що хвороба поширюється містом. Карантин було оголошено лише 9 жовтня.
Було введено заборону на різноманітні заходи, відвідування громадських місць, транспорту, магазинів, театрів та кінотеатрів, салонів краси, танцювальних залів. Усі навчальні заклади також закрилися на карантин.
Х’юстонці сиділи вдома протягом 17 днів. Коли 26 жовтня карантин було знято – люди натовпом стали наздоганяти втрачені можливості відвідувати магазини та різноманітні заходи. Місцеві жителі швидко повернулися до звичного темпу життя: почали ходити до шкіл та вишів, відвідувати роботу, гуляти вулицями міста та відпочивати на заходах.
Насправді варто відзначити, що Х’юстон не належить до тих міст, які найбільше постраждали від хвороби. Однак у Техасі виявлялися випадки іспанського грипу ще в таких містах: Даллас, Остін та Сан-Антоніо. Ці міста також було закрито на карантин.