У 1967 році південноафриканський хірург Крістіан Барнард виконав першу у світі трансплантацію людського серця. А вже через два роки кардіохірург із Х’юстона Дентон Кулі вперше здійснив повну імплантацію серця штучного. Того дня Кулі став зіркою світової кардіохірургії, але водночас розпочав одну з найбільших ворожнеч в історії американської медицини.
На піку свого розвитку Кулі вважали найбільш зайнятим кардіохірургом у США, оскільки він виконував до 12 операцій щодня, використовуючи конвеєрний підхід. Пацієнтів розподіляли в окремі операційні, де молодші лікарі розкривали їм груди та оголювали серця. Потім Кулі снував між операційними, щоби виконати найважливішу частину кожної операції. Хтось називав його роботу неякісною, а хтось вважав Дентона синонімом медичної досконалості. Про те, як університетська баскетбольна зірка стала легендою світової кардіохірургії, читайте далі на i-houston.
Освіта
Дентон Артур Кулі народився 22 серпня 1920 року в Х’юстоні в заможній родині. Його батько був успішним дантистом. У дитинстві Дентон вирізнявся сором’язливістю і невпевненістю в собі. Усе змінилося, коли хлопчик почав досягати успіхів у навчанні та спорті, зокрема грав у теніс і баскетбол.
Після школи вступив до Техаського університету (Остін) вивчати зоологію. У виші юнак став зіркою університетської баскетбольної команди. Спершу планував приєднатися до стоматологічної практики свого батька, а в 17 років захопився хірургією. Надихнув хлопця візит до відділення невідкладної допомоги в Сан-Антоніо, де він побачив процес зашивання ножових ран.
Незабаром хлопець перевівся до Університету Джона Гопкінса (Балтимор, штат Міріленд). Медичну освіту Дентона частково забезпечувала програма армійської підготовки. У 1944 році він отримав ступінь доктора медичних наук і залишився працювати стажистом у тому ж університеті.
Перші кроки в медицині
Дитячі кардіологи Альфред Блелок та Хелен Тауссіг у 1944 році винайшли хірургічний метод лікування метгемоглобінемії, або «синдрому синього малюка», – стану підвищеного рівня метгемоглобіну в крові. У тому ж році Кулі допоміг Блелоку виправити вроджену ваду серця немовляти з метгемоглобінемією.
Натхненний Блелоком, Дентон вирішив зосередитися на серцево-судинній хірургії. Навіть будучи інтерном, Кулі вражав своїх колег надзвичайною швидкістю та спритністю в операційній, що сам пояснював своїм спортивним минулим.
У 1946 році Кулі приєднався до служби в армійському медичному корпусі. Служив начальником хірургічної служби в станційній лікарні австрійського міста Лінца, а в 1948 році залишив службу зі званням капітана.
Закінчивши резидентуру в Університеті Джона Гопкінса, він залишився там викладати хірургію. У 1950 році поїхав до Лондона, де навчався у відомого британського хірурга Рассела Брока. У 1951-му став ад’юнкт-професором хірургії Медичного коледжу Бейлора (Х’юстон). У 1962 році Дентон заснував Техаський інститут серця, головним хірургом якого став через сім років.
Хірургічні інновації
Дентон Кулі працював в епоху, коли лікарі могли виготовляти власні пристрої та інструменти й використовувати їх на пацієнтах без стороннього нагляду. Комітетів з експериментів на людях тоді ще не існувало. Тому, у такому сприятливому для інновацій середовищі Кулі розробив багато широко використовуваних серцево-судинних процедур і пристроїв. Наприклад, створив разом із колегами штучні клапани серця. З 1962 по 1967 рік рівень смертності пацієнтів після трансплантації клапана знизився з 70 до 8%.
Також Дентон – автор способу зменшення кількості перелитої крові в апараті «серце-легені», який «дихає» за пацієнта під час операцій на відкритому серці. Цей метод знизив частоту таких інфекцій, як гепатит В. Винахід був справжнім проривом, адже тоді ще не існувало вакцини для запобігання виснажливій і потенційно смертельній інфекції печінки. Це також полегшило виконання хірургічних операцій пацієнтам, які не виконували переливання крові через релігійні переконання.
Серед інших внесків Дентона в медицину – перша успішна каротидна ендартеректомія (операція, що виконується з метою відновлення порушеного кровотоку в сонній артерії), а також методи відновлення хворих серцевих клапанів, вроджених серцевих аномалій, аневризм аорти і шлуночків. За все своє життя він провів майже 115 000 операцій на відкритому серці.
Імплантація серця та ворожнеча з ДеБейкі
У 1950-х роках Кулі почав співпрацювати з Майклом ДеБейкі – піонером х’юстонської кардіоторакальної хірургії, одним із найвпливовіших лікарів ХХ століття. 60-річні взаємини Кулі з ДеБейкі стали причиною як великих тріумфів, так і розпачу для обох чоловіків.
Перші конфлікти почалися, коли ДеБейкі розпочав роботу над апаратом серцево-легеневого шунтування, щоби знерухомити серце під час операції, однак саме дизайн Кулі успішно використали в методистській лікарні при Медичному коледжі Бейлора в 1955 році.
Два великі хірурги важко знаходили контакт через несумісність темпераментів, тому в 1960 році Кулі переніс свою практику з методистської лікарні до St. Luke’s Episcopal Hospital. Він паралельно працював у Texas Children’s Hospital та продовжував викладати в Медичному коледжі Бейлора, через що постійно контактував з ДеБейкі.
Новітні методи хірургічного втручання на серці та кровоносних судинах двох лікарів допомогли десяткам тисяч пацієнтів. Однак ці успіхи були затьмарені 4 квітня 1969 року, коли Кулі, працюючи незалежно від доктора ДеБейкі, поспіхом виконав новаторську імплантацію штучного серця без його дозволу. То був півкілограмовий пристрій із пластику та дакрону, з’єднаний трубками з пультом керування біля ліжка.
У той час доктор ДеБейкі та медична команда лише розробляли в Бейлорському медичному коледжі штучне серце. ДеБейкі вважав, що пристрій, який тестували на телятах, ще не готовий для випробування на пацієнтах, однак Кулі вирішив інакше.
ДеБейкі почувався зрадженим: власний протеже став його головним суперником. Це була перша успішна імплантація штучного серця людині у світі. ДеБейкі звинуватив Кулі у вчиненні неетичного та «дитячого» вчинку. Крім того, він стверджував, що, використавши пристрій, який все ще розроблявся, він порушив федеральні правила та поставив під загрозу федеральну підтримку досліджень Медичного коледжу Бейлора.
Так почалася 40-річна ворожнеча, яка розкрила особистості та амбіції двох хірургів і завершилася лише за рік до смерті 99-річного ДеБейкі у 2008-му. Кулі ще довго пояснював свій вчинок лікарським обов’язком зробити все необхідне для порятунку життя пацієнта. Ним, до слова, став 47-річний Хаскелл Карп з Іллінойсу. Пізніше Кулі також стверджував, що операція була актом патріотизму: він не хотів, щоби росіяни першими імплантували повністю штучне серце і випередили США.
Штучне серце пропрацювало 64 години – довше, ніж під час випробувань на тваринах. У цей час тривали пошуки донорського серця. Коли його нарешті знайшли, Кулі провів операцію. Нове серце підтримувало пана Карпа ще 32 години, поки він не помер від пневмонії.
Згодом Кулі звільнився з Медичного коледжу Бейлора, а Американський коледж хірургів засудив його за несанкціоноване використання пристрою. На церемонії вручення ДеБейкі нагороди за життєві досягнення від Товариства серцево-судинної хірургії Дентона А. Кулі хірург Кулі зійшов зі сцени та став навколішки біля ДеБейкі, який сидів у моторизованому скутері. Обидва тепло потисли один одному руки.
Сам Дентон припинив проводити операції у свій 87-й день народження, але так і не пішов на пенсію, залишаючись активним в Техаському інституті серця як його почесний президент. Помер видатний кардіохірург 18 листопада 2016-го у віці 96 років.