У Х’юстоні виросло і здобувало кар’єру чимало видатних особистостей. Серед найвідоміших є Букер Т — всесвітньо відомий реслер. Протягом своєї кар’єри він не раз злітав на вершину слави, і з такою ж швидкістю опускався на самий низ. Ним захоплювалися і зневажали. Був 11-разовим командним чемпіоном WCW, а як сольний борець став шестиразовим чемпіоном світу. Двічі його ім’я вписане в Залі слави WWE. Історія реслера Букер Т варта цілого фільму. Далі на i-houston.
Вихор подій на шляху до слави
Роберт Букер Тіо Хаффман-молодший народився 1 березня 1965 року в Плейн-Ділінгу, штат Луїзіана. Майбутній чемпіон був восьмою і наймолодшою дитиною у сім’ї. Батько помер, коли малому Роберту було всього 10 місяців. Після цієї втрати мати зі своїми чадами переїхала до Техасу. Подальша доля пов’язала майбутнього реслера з Х’юстоном.
Дитинство та юність він провів у районі Південного парку. Життя поставило у такі умови, що юнак весь час був змушений відстоювати свої права та здобувати місце під сонцем. Це мало свої плюси, оскільки хлопець отримав навички боротьби. Чим далі він зростав, тим більше йому вона подобалася. Він став успішним у вуличних молодіжних розбірках.
Матері така слава сина не подобалася, і вона часто забороняла йому виходити на вулицю, навіть зачиняла його в домі. Та, на біду, мати померла під час невдалого хірургічного втручання. На той час Робертові було всього 13 років. Вони залишились з наступною по віку сестрою в старенькому домі матері самі. За несплату комунальних послуг будинок відключили від води, газу та світла. Діти перебивалися тимчасовими підробітками Букера.
Коли ними зацікавилися соціальні служби, то не залишалося нічого, як обирати між інтернатом і переїздом до старшої сестри. Роберт Букер обрав другий варіант. Всі ці чинники ще більше озлобили юнака. Він геть закинув школу, відвідував її тільки для того, щоб дізнатися, де наступна вечірка та де можна придбати наркотики. Сестра на нього не мала такого впливу, як матір. Роберт був доволі кремезним та успішним серед дівчат хлопцем. У 17 років він став батьком. Та Букер не відчув відповідальність за майбутнє своєї дитини й не схаменувся, а продовжував вести гріховно-розпусне життя.
Щоб мати хоч якісь гроші, Роберт Букер змушений був працювати. Він підробляв у місцевому ресторанчику. Тут він здружився зі ще одним зірвиголовою на кшталт себе. Саме друг підбив його та ще кількох юнаків їхнього круга на злочин — пограбувати заклад швидкоїжі. Перше їхнє пограбування пройшло успішно. Тож вони окрилені успіхом та засліплені легкими грошима продовжували розбої. Нескінченно так тривати не могло. Тож у 1987 році їхню ватагу було заарештовано. Роберт Букер під тиском слідчого уклав угоду про визнання провини та отримав п’ятирічне ув’язнення.
У в’язниці юнак провів лише 19 місяців і був відпущений умовно-достроково. Та радіти волі не було особливих причин: ні житла, ні грошей, ні перспектив. З такою біографією його не брали на пристойну роботу, тому він змушений був працювати на найчорніших роботах.
Початок борцівської кар’єри
У 1989 році його знайшов старший брат Леш. Він вже на той час був відомим у реслінгу як Стіві Рей. Тож він запропонував Робертові відвідувати школу боротьби. Юнак з радістю погодився, та для навчання у відомій школі, яку пропонував брат, потрібні були аж 4 тисячі доларів, яких, звісно, він не мав. Роберт Букер засмутився, і це побачив його начальник. На той час він працював вантажником в складській компанії. Той почав розпитувати про його пригнічений стан. Після розповіді юнака, бос погодився оплатити навчання.
Роберт нарешті знайшов себе та відчув рідну стихію у боротьбі. Він мав гарну фізичну форму та навички вуличних боїв. Це дозволило йому швидко стати улюбленцем викладачів. Він успішно пройшов курс боротьби. Після цього його брат Леш запропонував роботу разом з ним у Західному борцівському альянсі. Після його закриття обидва брати перейшли до Техаського професійного реслінгу. Згодом вони приєдналися до Глобальної федерації реслінгу Далласа, де сформували власну команду, відому під назвою Ebony Experience. Уже у дебютному для себе чемпіонаті вони зуміли його виграти.
Тандем двох братів
Попри успіхи на ринзі, Роберт Букер вимушений був працювати, щоб здобувати хліб насущний. Значну частину часу забирали поїздки з Х’юстона до Далласу та назад. Так тривало до 1993 року, аж поки брати не підписали контракт із Чемпіонатом світу з боротьби. Далі обидва брати почали працювати в тандемі, створивши команду Harlem Heat. Весь пройдений шлях вартував того, бо дует двох братів став 10-разовим командним чемпіоном WCW.
Самостійне плавання
Здобувши всі можливі командні трофеї, брат Леш порадив Роберту продовжувати кар’єру борця в індивідуальних змаганнях. Сольна подорож стала теж успішною. Саме в цей період виступів Роберт взяв псевдонім Booker T. У 2000 році він досяг олімпу реслінгу, вигравши Чемпіонат світу WCW у важкій вазі. Разом з титулом чемпіона він став першим чорношкірим, що здобув подібний титул з 1992 року. Згодом, коли WCW була реформована у Всесвітню федерацію боротьби, Букер Т став останнім володарем титулу цієї асоціації.
Але Букер не став зупинятися на досягнутому. Після грандіозних реформ у сфері реслінгу, він продовжив виступи як борець WWE. Це було апогеєм його бійцівської кар’єри. Він виходив у ринг з такими відомими борцями як Стів Остін, Трунар, Triple H і Рік Флер. Він попри вік зумів достойно продемонструвати свої вміння, досягнуті протягом років тренувань та виступів.
Здобувши й тут славу непереможного, він взяв участь у турнірі King of the Ring у 2006 році. Він змінив псевдонім на King Booker, і зумів виграти турнір. Сталася ця подія у 2007 році. У цей час Букер Т оголосив про завершення кар’єри. Але після кількох років затишшя він у 2011 році повернувся в ринг, щоб взяти участь у турнірі Royal Rumble. У 2013 році його ім’я було введено до Зали слави WWE за його індивідуальну боротьбу, а у 2019 році він разом з братом знову були відзначені входженням їхніх імен до Зали слави вже за спільні досягнення в Harlem Heat.
Завершення бійцівської кар’єри
Хоч Букер і завершив кар’єру бійця, однак не полишив боротьбу. Після виходу на пенсію він став коментатором WWE SmackDown, а згодом обійняв посаду генерального менеджера цієї компанії. Не задовільнившись такими другорядними ролями, вже звиклий до камер та слави, Букер став тренером у популярному реаліті-серіалі WWE Tough Enough. Після цього він відкрив власну школу боротьби Reality of Wrestling, в якій він особисто ділився досвідом та нюансами реслінгу. Попри поважний вік як для реслера, Роберт Букер у доволі гарній спортивній формі та активний. Він продовжує розвивати свою школу, мотивуючи своїх учнів власним прикладом.
Особисте життя
Як ми вже згадували, батьком Букер став у 17 років. Його дівчина після народження сина Брендона втратила опіку над ним. Роберт Букер в цей час був у в’язниці. Тому сина було передано в прийомну сім’ю. У в’язниці Букер зміг переоцінити свої погляди на життя та цінності, тому він доклав максимум зусиль, щоб повернути сина. І це йому вдалося, коли Брендону було вже 5 років. Далі він виховував сина самотужки.
Букер довго не мав ніяких стосунків. Та все змінилося аж у 2003 році, коли він зустрів Шармелл — міс Чорна Америка та учасниця жіночого реслінгу. Пара одружилася 5 лютого 2005 року. У них народилися двійнята, хлопчик і дівчинка. Вони навіть разом виступали як король Букер та королева Шармелл.
На цей час Букер Т є найбільш титулованим реслером в історії WCW. Він зумів виграти 21 титул, у тому числі рекордні шість чемпіонів світу WCW. Разом з тим він став першим афроамериканцем, що володіє таким титулом.