Важливі події людям властиво довго пам’ятати. Для відзначення найзнаковіших подій, щоб пам’ятали й майбутні покоління, створюють символічні пам’ятники. Без сумніву, найважливішою і переломною віхою для Х’юстона та навіть цілого Техасу була перемога у битві при Сан-Хасінто. Для майбутніх поколінь та увіковічення подвигу боротьби за незалежність на місці бою встановили стелу, що відома як монумент Сан-Хасінто. Далі на i-houston.
Битва за незалежність Техасу
Боротьба за незалежність Техасу була недовготривалою, проте могла закінчитися дуже плачевно для його державності. Відчайдушним та важким видався час з жовтня 1835 до березня 1836 року. Протестувальники, які хотіли незалежності від Мексики, окрім голого ентузіазму та незначної кількості озброєння нічого не мали. Тому мексиканська влада не розглядала їх як серйозну проблему, однак вислала на придушення військо на чолі з Антоніо Лопесом де Санта-Анною. Для досвідченого генерала ця подія видавалася легкою прогулянкою. І на початку це так і було. Перевага у людських ресурсах дозволяла швидко відтісняти повстанців. Найбільшою проблемою для англо-американців була відсутність професійного командування. Її взяв на себе адвокат Сем Х’юстон, оскільки він був одним з небагатьох, хто мав військовий досвід. Новоспечений генерал діяв розважливо. Бачачи перевагу ворога, він не кидав людей у безрозсудну битву. Вони відступали 6 тижнів, використовуючи кожну можливість для тренування ополченців. Згодом “Західний Наполеон”, як сам себе називав Санта-Анна, захопив Аламо — найбільше поселення тодішнього Техасу. Це було катастрофою. Повстанці розчарувалися та почали дезертувати, особливо після того, як почули про страту мексиканцями всіх полонених. Х’юстонові вдалось їх стримати тільки обіцянками безплатних земель на звільнених територіях. Окрилені швидкими успіхами у просуванні, мексиканці втратили пильність та здоровий військовий глузд, чим скористався генерал Сем. Антоніо Лопес роздробив свою багатотисячну армію на кілька частин і розтягнув їх на значні території. Розвідники техасців про це доповіли повстанцям. Семюель Х’юстон довідався про перебування мексиканського головнокомандувача та поспішив зі своїм військом у той район. Вибравши вдалу мить, він неочікувано почав наступ і вщент розгромив ворожий табір, знищивши всю верхівку командирів. Щоправда, сам Санта-Анна втік, але його знайшли та привели до Х’юстона, що був поранений у щиколотку. Так ганебно західний Наполеон змушений був капітулювати та підписати договір, визнаючи незалежність Техасу. Таким чином, група техасців, що була в кільканадцять разів меншою від регулярної мексиканської армії, змогла без значних втрат здолати ворога та отримати омріяну незалежність. 
Символ незалежності Техасу
Такий тріумфальний подвиг заслуговував на увічнення. Новостворена організація ветеранів Техасу домагалася створення пам’ятника на місці поля бою. Але аж у 1897 році територію вирішальної битви дослідили, прибрали та визнали її державним парком. Далі справа не пішла попри значні зусилля очевидців та учасників війни за незалежність, а згодом взагалі бесіди про це припинилися. Повернулися до ідеї створення пам’ятника аж напередодні 100-річного ювілею з дня битви. Громадські діячі Х’юстона та і всього Техасу усвідомили важливість збереження історичного місця та пам’яті про визвольну війну за незалежність. Було оголошено конкурс на найкращий проєкт пам’ятника. Серед всіх робіт кращим було визнано архітектора Х’юстонського університету Роберта Дж. Каммінса. Після затвердження цього ж року розпочалося спорудження монумента. За задумом це мала б бути висока стела із зіркою на вершині — символом вільного Техасу.
Тендер виграла компанія з Далласу. Вона запропонувала звести монумент за 888 300 доларів США. В переводі на початок XXI століття це 22 мільйони доларів. Роботу почали символічно 21 квітня 1936 року рівно на столітній ювілей битви. Після офіційного закладання наріжного каменя почали заливати основу монумента. Тут слід віддати належне інженерам, які проводили розрахунки. Місцевість Сан-Хасінто дуже болотиста та нестійка. Тож будувати такого масштабу і ваги споруду було справжнім викликом. Але вони справились. На заливку тільки основи пам’ятника витратили 5700 кубометрів бетону. Роботи проводилися беззупинно протягом 57 годин 150 працівниками. Стіни монумента мурували з техаського черепашнику. На них прикріплені 8 різьблених панелей, на яких зображені важливі етапи становлення Техасу. На самій основі написана історія боротьби за незалежність. Довершує меморіал високий монумент, що є найвищою спорудою світу з бетону та найвищим військовим пам’ятником. Його висота становить понад 170 метрів. Вивершує стелу велика зірка, що є символом штату. На вершині монумента обладнаний оглядовий майданчик, що дозволяє відвідувачам подивитися поле колишнього бою, полюбуватися краєвидами та панорамою Х’юстонського корабельного каналу. Для підйому використовується потужний ліфт, що рухається зі швидкістю 3,5 метра за секунду. 
Відкриття меморіалу
З великою повагою мешканці навколишніх міст і сіл очікували відкриття пам’ятника. Його запланували на 21 квітня 1939 року — день підписання капітуляції Мексикою. Подія набула широкого резонансу навіть у світі. Багато представників від Великої Британії, Франції, Італії, Китаю, Домініканської Республіки та навіть Ватикану прибули на відкриття. Промову губернатора Техасу В. Лі О’Деніела транслювали по радіо, щоб охопити якомога більшу кількість учасників. Всі дводенні події відкриття супроводжувалися грою зведених оркестрів навколишніх шкіл. Охорону та слідкуванням за порядку безплатно організували пожежники Х’юстона.
За перші 6 місяців монумент відвідали понад 175 тисяч людей. Мільйонний відвідувач був зафіксований у 1941 році. І зараз монумент є цікавою локацією для туристів та жителів США.
Музей, місце для весіль та щорічний фестиваль
Було б логічно поряд з таким монументом розмістити й музей, який би висвітлював цю історичну подію. І знайшлася людина, яка більшу частину життя збирала інформацію та експонати щодо битви. Ним виявився нащадок учасника бойових дій Джордж Альфред Хілл. Його дідусь воював, а батько був активістом з викупу землі під меморіал. Матеріали Джордж збирав понад 25 років, спеціально їздив навіть до Мексики, щоб знайти та викупити матеріали, що стосувалися тих подій. Він радо погодився віддати свої експонати до музею. За це вдячні містяни запропонували йому очолити заклад. Згодом комісія вирішила розширити тематику музею до всього періоду існування Техасу. Зараз заклад має експозиції 500-річної історії розвитку регіону.
Довкола монументу вся місцина належить національному історичному парку, яка охороняється державою. Він відкритий для відвідувачів та є улюбленим місцем для організації шлюбних церемоній. Гарні краєвиди, можливість піднятися на оглядовий майданчик та доволі нелюдна місцина приваблює молодят саме тут узаконити свої стосунки.
Щорічно 21 квітня, у річницю битви, біля монумента проводять грандіозний історичний фестиваль. Під час його проведення відбувається реконструкція битви. Для її участі залучається велика кількість артистів та любителів таких дійств. Вони одягаються у військову форму того часу та імітують битву. Все дійство супроводжується музикою, веселощами та споживанням різноманітних смаколиків.
Монумент Сан-Хасінто – це не просто споруда для вшанування битви, це значний символ боротьби за свободу та прагнення кращого майбутнього, символ жертовності та незламності. Він є нагадуванням про героїчне минуле Техасу та є місцем національної гордості.