Х’юстон складається з більше ніж 80 районів. Серед них виокремлюється кілька найзнаковіших. До прикладу, Аптаун — найбільший за розміром з великими торговими центрами. Монтороз — найкреативніший з відомими мистецькими галереями. Даунтаун — це серце Х’юстона, в якому розміщені офіси світових компаній. А от Хайтс — не тільки найдавніший мікрорайон, а й свого роду охоронець історичної пам’яті міста. Про нього і поведемо мову на i-houston.
Заснування міста-саду
Коли Х’юстон уже став повноцінним містом, а не маленьким поселенням в кінці 19 століття, у місті стало гамірно і тісно. Два далекоглядні забудовники Оскар Мартін Картер і Деніел Дентон Кулі вирішили створити елітний мікрорайон за межами міста. З цією метою вони викупили 1700 акрів землі, яка в майбутньому стане першим спланованим мікрорайоном Х’юстона. Реалізовувати свої амбітні мрії вони почали з ґрунтовного плану забудови. За їхнім задумом це мала бути самодостатня громада, з надійною інфраструктурою, затишними будинками, школами, магазинами та все це обов’язково мало бути оточене великою кількістю зелених насаджень. Головним принципом, яким керувались Картер і Кулі, було створення міста-саду. Це мало бути спокійне, але успішне місце без характерної для великих поселень суєти. Після ретельної підготовки вони взялися за реалізацію проєкту. 
Молодіжний мікрорайон
Ще до початку забудови території ідея міста-саду почала приваблювати нових мешканців. Нові поселенці з різних причин уподобали цей мікрорайон. Одні хотіли спокою від гамірливої частини Х’юстона. Інші вибирали його, бо території було багато для створення власної справи. Ще інші вбачали за ним майбутнє, тож це була свого роду інвестиція. Ще однією тенденцією заселення нового мікрорайону на околиці Х’юстона став молодий вік поселенців. Це було спричинено тим, що ціна була ще не надто високою за оренду житла, а отже молодь обирала її саме через це. Дуже швидко район перетворився на сільськогосподарський центр з фруктовими садами, розсадниками та молочними фермами.
Визначною подією для Хайтса стало відкриття електричної трамвайної лінії у 1893 році, яка сполучила новий квартал із центром Х’юстона. Мікрорайон став ще більш привабливим для життя в ньому. До місця роботи стало добиратися легше та й економічному зростанню району це неабияк посприяло. Вздовж бульвару почали, як гриби після дощу, відкриватися різні комерційні заклади. 
Архітектурна спадщина
І сьогодні родзинкою Хайтса є його неповторна вікторіанська архітектура. Кожна будівля тут має свою історію, хай то будинок ремісника чи селянське бунгало. І напрочуд таке еклектичне поєднання гармонійно вписується в ландшафт району. За будівлями Хайтса можна вивчати смаки його перших мешканців та еволюцію американської архітектури. Для того, щоб зберегти ці колоритні будинки, у 1973 році мешканці створили асоціацію “Х’юстон Хайтс”. Їм не без зусиль, але вдалося врятувати будівлі від руйнівного проєкту зі знесенням та будівництвом висоток. Зараз, прогулюючись районом, можна відчути себе перенесеним в часі назад, оскільки багатьом будинкам понад 100 років. Вони гарно збереглися і ретельний догляд за ними дозволяє переглянути ретро архітектуру минулого століття. 
Культурне осердя та дух спільноти
Але Хайтс — це не тільки вікторіанська архітектура. Це мистецький центр Х’юстона. На зорі свого заснування у районі селилися бідні, але талановиті люди. З часом вони зуміли заробити статок, але не покинули місце проживання. Отож тут сконцентрувалася потужна культурно-мистецька еліта. Спілкуючись між собою протягом тривалого часу, у мікрорайоні виробилися багато цікавих традицій. Щорічно тут проходять різноманітні фестивалі. Серед найпопулярніших — Ніч білого полотна (White Linen Night). Проводять свято у серпні. Всі охочі доєднатися до свята мусять бути в одязі білого кольору. Вони ходять вулицями, відвідують галереї, магазини та ресторани. Це свято культури, мистецтва та музики. Також полюбляють фестиваль Вогні на висотах (Lights in the Heights). Проводять його під час різдвяних святкувань. Перед Різдвом жителі мікрорайону прикрашають свої будинки, дерева та огорожі ілюмінацією. Увечері, коли стемніє, від цього створюється неймовірний ефект. Багато туристів приїжджають до Х’юстона в цей час, щоб на власні очі побачити це неймовірне святкове прикрашання. Вогні на висотах є не тільки святковим заходом, але й відображенням спільності району Хайтс, де мешканці збираються разом, щоб створити особливу атмосферу радості та єднання. Більш прозаїчний, але не менш улюблений фестиваль раків, які жителі Хайтса проводять наприкінці весни. Це свято свіжозварених раків та музики. Місцеві гурти проводять змагання на краще виконання своїх композицій.
Гастрономічне різноманіття Хайтса
Ще однією особливістю району є велика кількість ресторанів, ресторанчиків та кафе, в яких можна швидко перекусити, повноцінно пообідати чи замовити вишукану вечерю, присвячену якійсь важливій події. Закладів харчування тут дійсно дуже багато. Вони пропонують практично всі кухні світу: від місцевої техасько-мексиканської з її гострими смаками до вишуканої європейської в різноманітних інтерпретаціях.
Трансформація та перспективи
В середині 20 століття був час, коли район Хайтс занепав. Зі зведенням нових мікрорайонів деякі заможні жителі Хайтса почали переїжджати туди. Однак це тільки влило нову кров у регіон. Бо оренда житла впала в ціні, а незаможні, як правило, молоді пожильці з радістю користалися з такої можливості зекономити. Тому на початок 90-х років Хайтс був заселений в основному молодими, креативними та інтелектуально здібними фахівцями. На початок 21 століття The Heights є одним із найпопулярніших і найдорожчих районів Х’юстона, відомим своїми чарівними вулицями, незалежними магазинами, ресторанами та кафе. Він зберігає свою історичну архітектуру і приваблює тих, хто цінує старовинний стиль та атмосферу спільноти. Найважчим зараз для району є балансування між прогресом та збереженням історичного шарму. І поки що вони з цим справляються, вдало поєднуючи сучасні зручності, але не чіпаючи здобутки попередніх поколінь. 
Згуртованість громади
Але лише попри таку цікаву багатогранність Хайтса, про згуртованість мешканців, про яку вони так часто говорять, судити зарано. Перевірку жителі району пройшли у 2017 році, коли на регіон звалився нищівний ураган Харві. Спровокована ним повінь затопила значну частину Хайтса. В результаті було пошкоджено або й повністю знищено багато підприємств та будинків. Але ніхто не став осторонь чи займався тільки своїми проблемами. Всі згуртувалися та допомагали один одному пережити стихію. І хоча на відновлення пішло багато часу та ресурсів, та район зумів відбудувати свою красу та велич.
За свою столітню історію Хайтс пройшов складний шлях становлення від провінційного передмістя до сучасного статусу культурного центру Х’юстона. Попри всі виклики та негаразди, злети та падіння район вміло поєднує історичне минуле та раціональне оновлення, не втрачаючи своєї ідентичності та унікальності.